Голубко, не плач.
Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.

Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.

Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.

28 вересня 2018 року минуло 3 роки з дня загибелі учасника АТО Віталія Петровича Копачука з села Новий Вовчинець. Учні Новововчинецького НВК Настя Кушнір, Таня Бугня та Богдан Козак прийняли участь у годині-реквіємі «І пам'ять серця, і вічний смуток», який організували клубні та бібліотечні працівники села Черепківці і Нового Вовчинця біля могили Віталія Петровича . Звучали зворушливі слова ведучої - бібліотекаря Ніни Бугні. Діалог матері з сином і вірш «Матері загиблого героя» прочитали Ольга і Василь Репчук. Хвилиною мовчання вшанували нашого земляка Віталія Копачука і всіх загиблих бійців, які поклали найдорожче – своє життя, за єдину незалежну Україну. Пісню «Плине кача…» виконала Надія Заболотнюк. Слово мали присутні: староста села Майя Іванівна Топало , директор Черепковецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Василь Костянтинович Каменюк та завуч школи Марія Кузьмівна Куляк. Родичі роздали поману за упокій душі . Всі разом помолились за померлого.